.: Infuha.Ru - Стало быть полезная информация.

Внимательно
При использовании материалов с сайта ссылка обязательна.

Аудіосистема ПК.



Аудіосистема ПК.

 

До аудіо системи ПК входять: звукова плата, пристрої відтворення (колонки, навушники) та запису (мікрофони) звуку.

Звукова́ пла́та (також звукова карта, аудіоплата) — пристрій, що дозволяє працювати на комп'ютері зі звуком.

Оскільки IBM-PC проектувалася не як мультимедійна машина, а інструмент для рішення наукових і ділових завдань, звукова плата на ньому не була передбачена. Єдиний звук, що видавав комп'ютер - був звук вбудованого динаміка, що повідомляв про несправності.

В 1988 році фірма Creative Labs випустила пристрій на основі двух мікросхем звукогенератора Philips, кожна з яких могла відтворювати по 6 голосів одночасно. Приблизно в цей же час, AdLib випустила свою карту, однойменну з назвою фірми, на основі мікросхеми фірми Yamaha. Даний синтезатор для генерації звуку використав принцип частотної модуляції.

Незабаром Creative випустили карту на тій же мікросхемі, повністю сумісну з AdLib, але переважаючу її за якістю звучання. Ця плата стала основою стандарту Sound Blaster, який у 1991 році Microsoft включила в стандарт Multimedia PC. Однак ці карти мали ряд недоліків: штучне звучання інструментів і більші обсяги файлів, одна хвилина якості AUDI-CD займала порядку 10 Мегабайт.

Зі зростанням потужності процесорів, поступово стала відмирати шина ISA, на якій працювали всі попередні звукові карти, багато виробників перемкнулися на випуск карти для шини PCI. В 1998 році компанія Creative знову робить широкий крок у розвитку звуку й випуском карти Sound Blaster Live установлює новий стандарт для IBM PC, що залишається, в удосконаленому вигляді, й донині.

У наш час звукові карти бувають убудованими в материнську плату (інтегровані звукові карти), як окремі плати розширення і як зовнішні пристрої.

Інтегровані плати вбудовуються в материнську плату комп’ютера, при цьому усі входи і виходи і кодеки припаяні до материнської плати, а обробку бере на себе центральний процесор.

Плати розширення встановлюються у роз'єм шини PCI, як правило вони відтворюють звук якісніше ніж інтегровані, проте для професійної роботи їх можливості обмежені.

Зовнішні звукові плати виникли з потребою надійного екранування сигналу від сторонніх перешкод, до того ж професійні плати мають велику кількість роз’ємів, розрахованих на підключення професійних студійних пристроїв. Зовнішні плати підключають через інтерфейси USB або WireFire, причому останній більшої пропускної здатності інтерфейсу.

Типова звукова карта включає звукову мікросхему, що містить цифро-аналоговий перетворювач, який конвертує записаний або згенерований цифровий звук в аналоговий формат. Вихідний сигнал поступає на підсилювач, навушники або зовнішній пристрій, використовуючи стандартні роз'єми, звичайно TRS або RCA. Якщо кількість чи розміри роз'ємів завеликі для задньої панелі комп'ютера, вони можуть бути винесені окремо. Більш просунуті звукові карти містять декілька мікросхем для досягнення вищої якості або поліпшення виконання різних операцій одночасно, наприклад для запису музики в реальному часі важливо, щоб синтез звуків відбувався з мінімальною затримкою процесора.

Відтворення звуку звичайно здійснюється за допомогою багатоканальних ЦАП, що підтримують одночасне відтворення звуків різної висоти й гучності, а також звукові ефекти в реальному часі. Багатоканальне відтворення звуку також використовується для синтезу звуку за допомогою цифрових банків інструментів, що займає невелику кількість постійної або флеш-пам'яті і містить звукові семпли MIDI-інструментів. Інший шлях синтезу звуків полягає у використанні "аудіо-кодеків", цей шлях вимагає відповідного програмного забезпечення, сумісності з MIDI, та багатоканальної емуляції.

Більшість звукових карт мають роз'єми для вхідних (input) та вихідних (output) сигналів. Нерідко звукові карти оснащуються двома вхідними роз'ємами. Один з них, line-in, призначений для підключення пристроїв високого рівню сигналу, таких як, наприклад магнітофон. Цифрова карта оцифровує цей сигнал і зберігає на жорсткому диску комп'ютера (пізніше збережений сигнал можна обробляти). Інший вхідний роз'єм, microphone, призначений для підключення мікрофону або подібного пристрою низького рівня сигналу. Професійні звукові плати оснащуються кількома вхідними роз'ємами, що дозволяє здійснювати багатоканальний запис звуку.

Крім того, звукові карти містять так званий "ігровий порт", початково призначений для підключення джойстиків, проте пізніше він знайшов своє призначення для підключення MIDI-клавіатур, цифровий вихід S/PDIF та інші роз'єми. При цьому кожне з гнізд роз'ємів маркують певним кольором.

AC'97 (скорочено від Audio Codec '97) - це стандарт для аудиокодеков, розроблений у лабораторіях Intel в 1997 р. Цей стандарт використається в основному в системних платах, модемах, звукових картах і корпусах з аудио рішенням передньої панелі. AC'97 підтримує частоту дискретизації 96 кгц при використанні 20-розрядного стерео дозволу й 48кгц при використанні 20-розрядного стерео для многоканальной записи й відтворення.

AC'97 складається з убудованого в південний міст чипсета хост-контроллера й розташованого на платі аудиокодека. Хост-контроллер (він же цифровий контролер, DC'97) - відповідає за обмін цифровими даними між системною шиною й аналоговим кодеком (AC'97). Аналоговий кодек - це невеликий чип, що здійснює перетворення аналог->цифpа й цифpа->аналог в pежимі програмної передачі або по DMA. Складається з вузла виконуючого аналогово-цифpове перетворення. Від якості пpименяемого АЦП/ЦАП багато в чому залежить якість оцифpовки й відтворення звуку.

HD Audio - є еволюційним продовженням специфікації AC'97 запропонованим компанією Intel в 2004 р., що забезпечує відтворення більшої кількості каналів з більше високою якістю звуку. Апаратні кошти, засновані на HD Audio, підтримують 192 кгц/24-розрядна якість звучання у двухканальному і 96 кгц/24-розрядне в многоканальном режимах (до 8 каналів).

Форма-фактор кодеков і передачі інформації між їхніми елементами залишився колишнім. Змінилася тільки якість мікросхем і підхід до обробки звуку.

Акусти́чна систе́ма — пристрій для відтворення звуку, що складається з однієї обо декількох динамічних головок, розташованих у корпусі (акустичному оформленні). Акустична система перетворює електричні коливання у звукові.

Акустична система буває односмуговою (один широкосмуговий випромінювач, наприклад динамічна голівка) і багатосмуговою (дві й більше голівки, кожна з яких створює звуковий тиск у своїй частотній смузі).

Акустична система складається з акустичного оформлення (наприклад ящика типу фазоінвертор) і вмонтованих у нього випромінюючих голівок (звичайно динамічних).

Односмугові системи не отримали широкого поширення через труднощі створення випромінювача, що однаково добре відтворює сигнали різних частот. Високі інтермодуляційні перекручування при значному ході одного випромінювача викликані ефектом Допплера.

У багатосмугових акустичних системах спектр частот розбивається на, кілька діапазонів, що перекриваються між собою за допомогою фільтрів (комбінації резисторів, конденсаторів і індуктивностей). Кожен діапазон подається на свою динамічну голівку, що має найкращі характеристики в цьому діапазоні. У такий спосіб досягається найякісніше відтворення усього сприйманого людиною діапазону звукових частот (20-20000 Гц).

Для персональних комп'ютерів акустичні системи звичайно виконуються разом з підсилювачем звукових частот (т.зв. «активні АС») і підключається до системному блоку комп'ютера.

Мікрофон — прилад, що перетворює звукові коливання на електричні та застосовується для передачі звукових коливань.

Для більше комфортної роботи з аудіосистемою комп'ютера можна виконати її попереднє настроювання, що дозволить вам сконфігурувати всі необхідні параметри найбільш оптимальним образом. По великому рахунку, аудіосистема комп'ютера, що працює під керуванням Microsoft Windows ХР, прекрасно функціонує й з настроюваннями за замовчуванням. В панелі керування є вкладка Звуки та аудіоприлади.

У верхній частині даного вікна розташований регулятор Гучність мікшера, що дозволяє плавно управляти гучністю динаміків комп'ютера.

Якщо у вікні Властивості: Звуки й аудіоприлади встановити прапорець Виключити звук, звук через зовнішні устрої відтворюватися не буде. Для того щоб одержати доступ до більше тонких настроювань параметрів аудіосистеми, потрібно відкрити вкладку Додатково. На екрані відкриється вікно Керування відтворенням.

У даному вікні демонструється набір регуляторів для настроювання параметрів уведення й виводу звуку. Регулятор Керування дозволяє змінити глобальні настроювання аудіокарти комп'ютера.

Регулятор Баланс дозволяє управляти балансом навантаження колонок.

Відкривши вкладку Якість запису, ви зможете настроїти параметри апаратного прискорення й дискретизації при відтворенні аудиозаписей на вашому комп'ютері.

 

Опубликовано:15 Декабрь, 2012 20:45, Просмотров:1539, Печать
 
В этом разделе:
Пользователь
Имя
Пароль
© 2014 www.infuha.ru |
Рейтинг@Mail.ru При использовании материалов ссылка на сайт обязательна!
Все материалы опубликованы в том виде в котором они к нам попали, возможно они были кем-то изменены, а может даже неоднократно, возможны ошибки, неточности и т.п.
Администрация сайта не является авторами материалов, мы лишь собрали Для Вас всё в одном месте.
[ PG.t : 0.02 | DB.q : 8 | DB.t : 0.00 ]